Podczas Festiwalu Czterech Kultur w Łodzi odbędzie się Multicult A/V Alternative Friday współorganizowany przez kolektyw Synergy Cult, złożony z przedstawicieli i przedstawicielek czterech krajów Europy Środkowo-Wschodniej. Sashka Yeromina rozmawia z grupą o tożsamości, przyjaźni, różnicach kulturowych i specyfice lokalnych scen muzycznych.
Opowiedzcie, proszę, o waszym kolektywie. Czym jest Synergy Cult?
zenwerk (Anton Kolbasko): Jesteśmy międzynarodowym kolektywem artystycznym. Organizujemy multidyscyplinarne wydarzenia, skupione wokół muzyki i sztuki. Stawiamy na różnorodność: muzyka, pokazy mody, obrazy, instalacje. Wiele z naszych wydarzeń to benefity, podczas których zbieramy pieniądze na wsparcie Ukrainy.
anke schön (Anna Słowińska): Na tym właśnie polega multidyscyplinarność naszych wydarzeń. Nie skupiamy się tylko i wyłącznie na muzyce, ale też na audiowizualnym doświadczeniu, na współpracy z artystami z różnych dziedzin. Najważniejsze jest dla nas budowanie społeczności, czyli łączenie ludzi, którzy przychodzą na nasze wydarzenia i je współtworzą. Dzięki temu czujemy, że rośniemy w siłę, a nasza praca ma sens.
Co będzie się działo w piątek, 15 września, w Fabryce Sztuki? Na co szczególnie kładziecie akcent podczas wydarzenia w Łodzi?
anke schön: To rozbudowany event. Zaczęliśmy od tego, że zorganizowaliśmy open call dla artystów pod hasłem: „Tożsamość”. Wybrane prace zostaną umieszczone w przestrzeni, w której będziemy występować. Artyści i artystki chcą podzielić się z nami tym, co dla nich znaczy tożsamość lub jej brak. Na samym wydarzeniu będą występy didżejskie i raperskie artystów z Białorusi, Ukrainy, Litwy i Polski. Do współpracy zaprosiliśmy także dziewczyny z kolektywu ah/real, które robią przepiękne wizualizacje. Otworzymy art kiosk, w którym można będzie kupić rzeczy z naszego merchu oraz od zaprzyjaźnionych twórców i artystów: grafikę, ubrania, biżuterię.
Najważniejsze jest dla nas budowanie społeczności, czyli łączenie ludzi, którzy przychodzą na nasze wydarzenia i je współtworzą. Dzięki temu czujemy, że rośniemy w siłę, a nasza praca ma sens
„Tożsamość”jest przewodnim tematem tegorocznej edycji Festiwalu Czterech Kultur w Łodzi. Jak rozumiecie to pojęcie?
zuzaeksperyment (Zuza Pieńkowska): Musiałam odpowiedzieć sobie na to pytanie w trakcie studiów artystycznych. Bycie artystą jest właśnie o tym – o poszukiwaniu własnej tożsamości, czasem tożsamości zbiorowej. Uważam, że ona nie jest jedna i stała na całe życie. Bez empatii i uczuć nie byłoby naszej tożsamości. Sądzę, że nie da się swobodnie jej rozwijać, jeśli nie wychodzi się do ludzi i z nimi nie działa. Sama odczuwałam to mocno, dopóki nie poznałam tej ekipy.
W jakich okolicznościach i kiedy powstał pomysł, żeby połączyć siły i zorganizować pierwsze wydarzenie?
anke schön: Zaczęło się od tego, że chłopaki chcieli organizować swoje eventy, wypromować się jako DJ-e i znaleźli do tego przestrzeń. A impulsem do pierwszego wydarzenia był wybuch wojny. Chcieliśmy się zaangażować i pomóc. Wtedy chłopaki zaprosili mnie do wspólnych działań.
zenwerk: Od tego momentu wszyscy złapaliśmy super vibe! Razem świetnie nam idzie!
anke schön: Jesteśmy mistrzami szybkiego działania. Nasz pierwszy event zrobiliśmy w dwa tygodnie. Było na nim kilkaset osób, zebraliśmy prawie 10 tysięcy złotych na wsparcie Ukrainy. A w międzyczasie wymyślaliśmy nazwę dla kolektywu, żeby występować pod stałym szyldem. Każdy event przynosi ciekawe historie i wspaniałych ludzi, których angażujemy w nowe działania.
Bez empatii i uczuć nie byłoby naszej tożsamości. Sądzę, że nie da się swobodnie jej rozwijać, jeśli nie wychodzi się do ludzi i z nimi nie działa. Sama odczuwałam to mocno, dopóki nie poznałam tej ekipy
Ukraina, Białoruś, Litwa, Polska leżą blisko siebie, ale z pewnością istnieją między nimi różnice kulturowe. Czego nauczyliście się od siebie nawzajem w procesie wspólnego działania? Pytam o kwestie, które wynikają w większym stopniu z narodowej mentalności niż z indywidualnych osobowości.
zenwerk: Po przeprowadzce do Polski zauważyłem, że Ukraińcy są bardziej wolni niż Białorusini. Jak na Białorusi powiesz coś nie tak, to wsadzą cię do więzienia. Gdy widzę, że Ukraińcy mówią i robią, co chcą, bardzo mnie to motywuje i myślę: „Okej, dobra, tak można”.
anke schön: Gdy poznałam chłopaków, bardzo mnie urzekło to, że oni znają swoją wartość i lubią siebie. Ale nie w cwaniacki sposób, a właśnie taki zdrowy! Najwięcej negatywnych rzeczy o Polakach mówią sami Polacy. Często jesteśmy dla siebie bardzo surowi, zachowawczy, zakompleksieni. A teraz widzę napływ ludzi, którzy są pogodzeni ze sobą. Taka energia słońca i ciepła, to jest super! A ty, Zu, widzisz jakieś różnice? To w sumie ciekawe.
zuzaeksperyment: Nie, myślę, że nie. Może poza znajomością lub nieznajomością różnych kodów kulturowych, filmów. Oni mają własną kulturę, swoje filmy i nie poruszają się w tym samym „zamerykanizowanym” świecie, co my.
govori adres (Dima Besarab): Tak, to jest chyba tak zwany background knowledge. Oglądaliśmy różne filmy w dzieciństwie. Mnie z kolei ciężko jest powiedzieć, czy widzę jakieś różnice. Być może, kiedy przyjechałem do Polski około 6-7 lat temu, to wyczuwałem różnice w mentalności, ale minęło już tyle czasu, że teraz ich nie zauważam.
anke schön: Jestem też bardzo pozytywnie zaskoczona męską przyjaźnią chłopaków, tym w jaki sposób i o czym ze sobą rozmawiają. Gdy mają gorsze momenty, potrafią się przytulać i pocieszać. Fajnie, że ta przyjaźń jest taka zdrowa, ciepła i emocjonalna. Nie wiem do końca, czy to wynika z różnicy kulturowej, ale jest to coś, co mi się bardzo podoba.
Najwięcej negatywnych rzeczy o Polakach mówią sami Polacy. Często jesteśmy dla siebie bardzo surowi, zachowawczy, zakompleksieni. A teraz widzę napływ ludzi, którzy są pogodzeni ze sobą. Taka energia słońca i ciepła, to jest super!
Uwzględniacie wielokulturowość przy tworzeniu projektów, w line-upach wydarzeń. Czy podczas selekcji utworów ma dla was znaczenie, skąd pochodzi autor lub autorka danego utworu?
zenwerk: Dla nas liczy się to, jakie dana osoba ma poglądy. Oczywiście nie gramy utworów osób, które wspierają wojnę w Ukrainie, mają poglądy homofobiczne czy faszystowskie.
anke schön: Gramy w kolektywie bardzo różnorodnie. Każdy z nas ma zupełnie inną selekcję…
zenwerk: To prawda!
anke schön: ... i ona w dużym stopniu wynika z tego, kim jesteśmy i co czujemy.
Każdy znajdzie coś dla siebie! Czy da się w ogóle jakoś porównać scenę klubowa w Kijowie, Mińsku, Wilnie i Warszawie?
zenwerk: Odkryłem muzykę elektroniczną, gdy byłem już w Polsce. Dziewczyna z Ukrainy mi ją pokazała. Świadczy to o tym, że na Ukrainie poziom świadomości na temat muzyki elektronicznej jest bardzo wysoki. Na Białorusi ta kultura też jest obecna, ale wydaje mi się, że nie jest tak rozbudowana.
A jak jest na Litwie? Nie słyszałam nic o litewskiej scenie klubowej.
aist (Emil Fedorowicz): To zapraszam! Niedawno byłem w klubie Gallery 1986, który jest naprawdę super, jest na poziomie berlińskim. Promotorzy, DJ-e i producenci nie wyjechali z kraju, lecz budowali tę scenę przez wiele lat i edukowali publiczność za pomocą muzyki. Teraz ludzie wiedzą, po co przychodzą, wiedzą, jakiej muzyki słuchają, jaką lubią. Świadczą o tym bookingi, a także festiwale, które odbywają się na Litwie.
Polecisz parę nazwisk i nazw klubów, które warto sprawdzić?
aist: Na pewno warto wymienić promotora i popularyzatora muzyki elektronicznej, Manfredasa, który między innymi niedawno otworzył Radio Vilnius. To radio popularne wśród ludzi zainteresowanych alternatywną sceną na Litwie. Co do klubów, polecam legendarny Opium Club i nowo otwarty klub Gallery 1986 w Wilnie oraz Lizdas w Kownie. Muzyka popularna na Litwie różni się od sceny ukraińskiej czy polskiej – jest bardziej powolna, gitarowa, synthowa i eksperymentalna. Takie brzmienie jest charakterystyczne dla litewskiej sceny.
Na Białorusi bałbym się być tym, kim chcę. Czuję, że tam temat inkluzywności nabierze znaczenia, jak zmieni się władza
Dziękuję za rekomendacje! Jak oceniacie poziom świadomości społeczeństwa w kwestii wolności, równości i inkluzywności w waszych krajach?
anke schön: Wypowiem się z wnętrza bańki, w której żyję w Warszawie: czuję, że ludzie tu są pootwierani i świadomi. Natomiast, oczywiście, nie dotyczy to całej Polski. Władzę też mamy, jaką mamy, niestety. Przy pomocy naszych działań walczymy o to, żeby ludzi uświadamiać i żeby szerzyć idee wolności i tolerancji.
zenwerk: Ja tym się inspiruję. Na Białorusi bałbym się być tym, kim chcę. Czuję, że tam temat inkluzywności nabierze znaczenia, jak zmieni się władza.
govori adres: Myślę, że Ukraina nie jest jeszcze na takim poziomie jak Warszawa. Ale cały czas widzę postęp. Nawet dzisiaj czytałem o niezgodzie ukraińskiego społeczeństwa na transfobiczne zachowania lwowskiej policji. Ale uważam, że nadal nie jest wystarczająco dobrze.
aist: Słyszałem od osób ze społeczności LGBT+, że wojna bardziej zjednoczyła Ukrainę.
anke schön: Byliśmy ostatnio na panelu ukraińskim podczas LGBT+ Film Festival. Wypowiadały się tam osoby ze społeczności, także żołnierze i żołnierki. Ich zdaniem poprawa sytuacji wynika z tego, że mają teraz wspólnego wroga – Rosję. Trzymamy kciuki, żeby idee równości, wolności i tolerancji rosły wszędzie!
A gdzie w tym rankingu jest Litwa?
aist: Nie mogę być źródłem wiarygodnej informacji, ponieważ od 6 lat mieszkam w Polsce, ale z tego, co wiem, to jest problem. O prawdziwej tolerancji trudno mówić. Na Litwie nadal jest wysoki stopień homofobii. Wydaje mi się, że jest wyższy niż w Polsce.
Przykro mi. Wspomnieliście, że zamknęliście nabór do open calla. Kogo wybraliście? Czy jakieś zgłoszenia przyjemnie was zaskoczyły?
anke schön: Wybraliśmy kilka artystek i artystów, którzy tworzą instalacje, zdjęcia i obrazy. Każde z nich podeszło do tematu w zupełnie inny sposób. Pewna dziewczyna z Warszawy chce zrobić projekt rzeźby-drabiny, która jest dla niej symbolem wzrastania i zmiany. Mówi o nim tak:„Tożsamość oznacza właśnie to, że jest w budowie, że jest organicznym tworem, który lepi się przez całe nasze życie na bazie naszych doświadczeń, nie jest monolityczna, jest zmienna”.
Inna artystka opowiada o swoim cyklu zdjęć: „Jest to opowieść o pacjentach szpitala psychiatrycznego, którzy mierzą się ze swoją chorobą i poszukują w sobie odpowiedzi na pytanie, gdzie w ich chorobie jest ich prawdziwa tożsamość”. Mamy też artystkę z Łodzi, która planuje zrobić instalację artystyczną o tytule „Wieża”: „Z jednej strony to symbol wspólnego działania, z drugiej – różnorodności i indywidualności, co wiąże się z poczuciem własnej tożsamości”. Jesteśmy bardzo zadowoleni z liczby i jakości zgłoszeń. Więcej informacji znajdziecie u nas na Instagramie i na stronie wydarzenia.
Odsyłamy czytelników i czytelniczki Miej Miejsce na stronę Festiwalu Czterech Kultur i Instagram kolektywu: synergycult. Na koniec powiedzcie, kogo szczególnie zapraszacie na Multicult A/V Alternative Friday?
anke: Zapraszamy ludzi, którzy lubią elektroniczną i alternatywną muzykę, a także fanów młodej sztuki i rękodzieła. Zadbamy o to, aby to wydarzenie było audiowizualnym doświadczeniem, które pozostanie w pamięci. To także wyjątkowa okazja do poznania się i wspólnego spędzenia czasu z osobami twórczymi. No i będziecie mogli zrobić super zakupy na targach Alternatywne Sztuki organizowanych przez Łódzkie Sztuki, czyli grupę rezydentów i rezydentek Art_Inkubatora.. Save the date i do zobaczenia 15 września!
______________________________
Synergy Cult to międzynarodowy multidyscyplinarny kolektyw artystyczny oraz wytwórnia muzyczna z artystami z Białorusi, Ukrainy, Litwy i Polski. Zajmują się organizacją i produkcją multidyscyplinarnych wydarzeń skupionych wokół muzyki, sztuki, mody, filmu i performansu, angażują lokalne społeczności i artystów. Poruszają istotne dla nas tematy: wolność, równość, inkluzywność.
______________________________
Sasha Yeromina – absolwentka Kulturoznawstwa na UŁ. Organizatorka wydarzeń kulturalnych. Zawodowo mentorka kulturowa i asystentka do spraw komunikacji i promocji w Fundacji Ocalenie w Łodzi, prywatnie – wielbicielka świadomego stylu życia.
______________________________
Українська версія
СИЛА РІЗНОМАНІТТЯ. SYNERGY CULT
Під час Фестивалю Чотирьох Культур у Лодзі відбудеться Multicult A/V Alternative Friday. Співорганізатором заходу є колектив Synergy Cult, який складається з представників чотирьох країн Центральної та Східної Європи. Сашка Єрьоміна розмовляє з групою про ідентичність, дружбу, культурні відмінності та специфіку місцевих музичних сцен.
Розкажіть, будь ласка, про свій колектив. Чим є Synergy Cult?
zenwerk (Антон Колбаско): Це міжнародний мистецький колектив. Ми організовуємо мультидисциплінарні заходи, зосереджені навколо музики та мистецтва. Робимо акцент на різноманітті: музика, модні покази, живопис, інсталяції. Багато наших заходів - це бенефіси, під час яких ми збираємо гроші на підтримку України.
anke schön (Анна Словінська): У цьому, власне, і полягає мультидисциплінарність наших заходів. Ми зосереджені не лише на музиці, а й на аудіовізуальному досвіді, на співпраці з митцями з різних сфер. Найважливіше для нас – побудова спільноти, тобто об’єднання людей, які приходять на наші заходи та їх співтворюють. Завдяки цьому ми відчуваємо, що зростаємо і наша робота має сенс.
Найважливіше для нас – побудова спільноти, тобто об’єднання людей, які приходять на наші заходи та їх співтворюють
Що буде відбуватися у п'ятницю, 15 вересня, в Fabryka Sztuki? На чому ви особливо робитимете наголос під час заходу в Лодзі?
anke schön: Це обширна подія. Ми почали з організації відкритого набору для митців і мисткинь під гаслом: «Ідентичність». Вибрані роботи будуть розміщені у просторі, де ми виступатимемо. Люди хочуть поділитися з нами тим, що для них означає ідентичність або її відсутність. На самому заході будуть грати діджеї і репери з Білорусі, України, Литви та Польщі. Ми запросили до співпраці дівчат із колективу ah/real, які створюють прегарні візуалізації. А також відкриємо арт-кіоск, де ви зможете купити речі з нашого мерчу та від наших знайомих митців та мисткинь: графіка, одяг, прикраси.
«Ідентичність» є провідною темою цьогорічного Фестивалю Чотирьох Культур у Лодзі. Як ви розумієте це поняття?
zuzaeksperyment (Zuza Pieńkowska): Мені довелося відповісти на це питання під час мого навчання у галузі мистецтв. Бути мисткинею – це про це – про пошук власної ідентичності, інколи колективної ідентичності. Я вважаю, що вона не одна і постійна на все життя. Без емпатії та почуттів не було б ідентичності. Не думаю, що її можна вільно розвивати, якщо не виходити до людей і не діяти з ними. Я сама змогла це відчути, поки не зустріла цей колектив.
Ми організували наш перший захід за два тижні. У ньому взяли участь кілька сотень людей, ми зібрали майже 10 000 злотих на підтримку України
За яких обставин і коли виникла ідея об’єднати зусилля та організувати перший захід?
anke schön: Усе почалося з того, що хлопці хотіли організовувати власні заходи, просувати себе як ді-джеїв, і вони знайшли для цього простір. А поштовхом до першої події став початок війни. Ми хотіли заангажуватися і допомогти. Тоді хлопці запросили мене до співпраці.
zenwerk: Відтоді ми всі отримали супер атмосферу! Нам чудово разом!
anke schön: Ми майстри швидкої діяльності. Ми організували наш перший захід за два тижні. У ньому взяли участь кілька сотень людей, ми зібрали майже 10 000 злотих на підтримку України. А тим часом придумували назву і цілу концепцію колективу. Кожна подія приносить нові історії та чудових людей, яких ми залучаємо до діяльності.
Найбільше негативних речей про поляків говорять самі поляки. Ми часто дуже суворі до себе, консервативні, закомплексовані. А зараз я бачу наплив людей, які живуть у злагоді з собою. Така енергія сонця і тепла, це супер!
Україна, Білорусь, Литва та Польща близькі одна до одної, але між ними, безумовно, є культурні відмінності. Чого ви навчилися один у одного в процесі спільної роботи? Питаю саме про ті якості, що походять більше з менталітету, ніж з характеру ваших особистостей.
zenwerk: Після переїзду до Польщі я помітив, що українці вільніші за білорусів. Якщо в Білорусі щось не так скажеш, то тебе посадять. Коли бачу, що українці говорять і роблять те, що хочуть, це мене дуже мотивує і я думаю: «Окей, добре, так можна».
anke schön: Коли я познайомилася з хлопцями, мене дуже вразив той факт, що вони знають собі ціну і люблять себе. Але не в егоістичний, а у здоровий спосіб! Найбільше негативних речей про поляків говорять самі поляки. Ми часто дуже суворі до себе, консервативні, закомплексовані. А зараз я бачу наплив людей, які живуть у злагоді з собою. Така енергія сонця і тепла, це супер! А ти, Зу, бачиш якісь відмінності? Це, до речі, цікаво.
zuzaeksperyment: Ні, не думаю. Можливо, крім знання чи незнання різних культурних кодів, фільмів. Але у них є своя культура, свої фільми, і вони не орієнтуються у цьому «американізованому» світі, у якому ми живемо.
govori адрес (Діма Бесараб): Так, це, здається, так званий background knowledge. У дитинстві ми дивилися різні фільми. Мені важко сказати, чи бачу я якісь відмінності. Можливо, коли я приїхав до Польщі років 6-7 тому, я відчував різницю у ментальності, але минуло стільки часу, що зараз я її не помічаю.
anke schön: Я також дуже позитивно здивована чоловічою дружбою хлопців, як і про що вони спілкуються. Коли у них погані моменти, вони можуть обійняти і розрадити одне одного. Приємно, що ця дружба така здорова, тепла та емоційна. Я не знаю, чи це культурна різниця, але це те, що мені дуже подобається.
Ви враховуєте аспект багатокультурності при створенні проектів, у лайн-апах заходів. А те, звідки походять автори і авторки треків, які ви обираєте для своїх сетів, має для вас значення?
zenwerk: Для нас важливо те, які погляди має людина. Звичайно, ми не граємо треків авторів, які підтримують війну в Україні, мають гомофобні чи фашистські погляди.
anke schön: У колективі ми граємо дуже різноманітно. У кожного з нас зовсім різна селекція...
zenwerk: Це правда!
anke schön: ... і це багато в чому відображає, хто ми є і що ми відчуваємо.
Кожен знайде щось для себе! Чи можна порівняти клубну сцену Києва, Мінська, Вільнюса та Варшави?
zenwerk: Я відкрив для себе електронну музику, коли вже був у Польщі. Мені її показала дівчина з України. Це свідчить про те, що рівень обізнаності про електронну музику в Україні дуже високий. Ця культура є і в Білорусі, але мені здається, що вона не настільки розвинена.
А як там у Литві? Нічого не чула про литовську клубну сцену.
aist (Emil Fedorowicz): Тоді запрошую! Нещодавно я був у клубі «Gallery 1986», який дійсно чудовий, він берлінського рівня. Промоутери, діджеї та продюсери не залишили країну, а багато років будували цю сцену та виховували публіку музикою. Зараз люди знають, за чим приходять, знають, яку музику слухають, що люблять. Про це свідчать букінги та музичні фестивалі, які відбуваються в Литві.
Можеш порекомендувати деякі імена та назви клубів, на які варто звернути увагу?
aist: Безумовно, варто згадати промоутера та популяризатора електронної музики Манфредаса, який між іншим нещодавно відкрив Radio Vilnius. Це радіо популярне серед людей, які цікавляться альтернативною сценою в Литві. Щодо клубів, рекомендую легендарний Opium Club і нещодавно відкритий Gallery 1986 у Вільнюсі та Lizdas у Каунасі. Популярна музика в Литві відрізняється від української чи польської сцени – вона більш повільна, гітарна, синтезаторна та експериментальна. Цей звук характерний для литовської сцени.
У Білорусі я би боявся бути тим, ким хочу бути. Відчуваю, що там тема інклюзивності стане більш актуальною зі зміною влади
Дякую за рекомендації! Як ви оцінюєте рівень суспільної свідомості у питаннях свободи, рівності та інклюзивності у ваших країнах?
anke schön: Буду говорити зсередини “бульбашки”, в якій я живу у Варшаві: відчуваю, що люди тут відкриті та свідомі. Однак, звичайно, це не стосується всієї Польщі. На жаль, маємо таку владу, яку маємо. Своїми діями як колектив ми боремося за підвищення рівня свідомості та поширення ідей свободи та толерантності.
zenwerk: Мене це надихає. У Білорусі я би боявся бути тим, ким хочу бути. Відчуваю, що там тема інклюзивності стане більш актуальною зі зміною влади.
govori adres: Я думаю, що Україна ще не знаходиться на такому рівні, як Варшава. Хоча прогрес є. Навіть сьогодні я читав про незгоду українського суспільства з трансфобною поведінкою львівської поліції. Але я вважаю, що цього й далі недостатньо.
aist: А я чув від людей з ЛГБТ+ спільноти, що війна більше об’єднала Україну.
anke schön: Нещодавно ми були на українській панелі ЛГБТ+ кінофестивалю. Там виступали люди з квір-спільноти, в тому числі військові та жінки. На їхню думку, поліпшення ситуації пов'язане з тим, що тепер у них є спільний ворог - Росія. Тримаємо кулаки, щоб ідеї рівності, свободи та толерантності процвітали всюди!
А де Литва у цьому рейтингу?
aist: Я не можу бути джерелом достовірної інформації, тому що живу в Польщі 6 років, але, наскільки я знаю, це проблема. Важко говорити про справжню толерантність. У Литві все ще високий рівень гомофобії. Мені здається, що вищий, ніж у Польщі.
Дуже шкода… Ви згадали, що закрили open call. Кого ви вибрали? Чи були якісь мистецькі роботи, які вас приємно здивували?
anke schön: Ми обрали кількох мисткинь, які створюють інсталяції, фотографії та картини. Кожна із них підійшла до теми абсолютно по-різному. Дівчина з Варшави хоче створити скульптуру-драбину, яка для неї є символом зростання та змін. Вона пише про неї так: «Ідентичність означає саме те, що будується, це органічне творіння, яке злипається разом протягом усього нашого життя на основі нашого досвіду, воно не монолітне, воно мінливе».
Інша дівчина розповідає про свою серію фотографій: «Це історія про пацієнтів психіатричної лікарні, які стикаються зі своєю хворобою та шукають відповідь на питання, де в їхній хворобі криється їх справжня особистість». Також у нас є мисткиня з Лодзі, яка планує створити арт-інсталяцію під назвою «Вежа»: «З одного боку, це символ спільної дії, з іншого – різноманітності та індивідуальності, яка асоціюється з відчуттям власної ідентичності». Ми дуже задоволені кількістю та якістю надісланих заявок. Більше інформації можна знайти в нашому Instagram та на сторінці події.
Відсилаємо читачів і читачок Miej Miejsce на сайт Фестивалю Чотирьох Культур та Instagram колективу: @synergycult. Нарешті, кого ви особливо запрошуєте на Multicult A/V Alternative Friday?
anke schön: Запрошуємо людей, які люблять електронну та альтернативну музику, а також шанувальників молодого мистецтва. Ми подбаємо про те, щоб цей захід був аудіовізуальним досвідом, який залишиться у вашій пам'яті. Також це унікальна можливість познайомитися та провести час разом із творчими людьми. І ви зможете зробити чудовий шопінг. Зберігайте дату і до зустрічі 15 вересня!
___________________
Synergy Cult — міжнародний мультидисциплінарний мистецький колектив і музичний лейбл, який об’єднує митців з Білорусі, України, Литви та Польщі. Вони організовують і проводять мультидисциплінарні заходи, зосереджені навколо музики, мистецтва, моди, кіно та вистави, залучаючи місцеві спільноти та митців. Учасники колективу торкаються важливих тем: свободи, рівності, інклюзивності.
___________________
Саша Єрьоміна – випускниця культурології Лодзького університету. Організаторка культурних заходів. Професійно міжкультурна менторка та асистентка з комунікації та просування у Fundacji Ocalenie в Лодзі, приватно – дослідниця свідомого способу життя.
